ПᴲРᴲВᴲРНᴲНᴲ навчання



"Перевернене навчання" інформатики


Відомий філософський закон взаємопереходу кількісних і якісних змін діє незалежно від наших уподобань і політичних поглядів. Стрімке розширення за останні десятиліття інформаційного поля, що оточує людину, спричинило появу постіндустріального інформаційного суспільства. І система освіти, попри відомий консерватизм, мусить реагувати на виклики часу. Щоби зрозуміти, що іноді доведеться відмовлятись від речей, до яких звикали століттями, достатньо ознайомитися з результатами досліджень, опублікованих у статті «Навчання за допомогою лекцій неефективне, кажуть учені».

«Перевернене навчання» – це форма активного навчання, яка дозволяє «перевернути» звичний процес навчання таким чином: домашнім завданням для учнів є перегляд відповідних відеофрагментів з навчальним матеріалом наступного(!) уроку, учні самостійно проходять теоретичний матеріал, а у класі час використовується на виконання практичних завдань.

«Перевернений клас» – це така педагогічна модель, в якій типова подача лекцій і організація домашніх завдань міняються місцями. Учні дивляться вдома короткі відеолекції, у той час як у класі відводиться час на виконання вправ, обговорення проектів і дискусії. Відеолекції часто розглядаються як ключовий компонент у «переверненому» підході, вони створюються викладачем і розміщуються в Інтернеті.

Авторами технології «Перевернене навчання» вважаються вчителі хімії Аарон Самс і Джонатан Бергманн (США). У 2008 році вони стали записувати відеоролики зі своїми лекціями та пропонувати їх своїм учням для домашнього опрацювання. У своїй книзі «Перевернене навчання, або як достукатися до кожного учня на уроці» вони розповідають про особливості цієї технології та її можливості.

У 2010 році Clintondale High School у м. Детройті, США, стала першою «переверненою школою», яка повністю перейшла на принцип «переверненого навчання».

Однак автори вказують на труднощі впровадження цієї технології: великий обсяг технічної підготовчої роботи; залежність від технічного оснащення школи й учнів.

Ідея «переверненого навчання» перекликається з тим, що вже багато років просуває в інформатиці творча група вчителів «Аспект»: попереднє ознайомлення учнів удома з новим навчальним матеріалом за підручником, а на уроці – короткий розбір проблемних моментів, закріплення теоретичних знань і вироблення практичних навичок. Оцінювання засвоєння нового матеріалу проводиться в кінці того ж самого уроку(!) за допомогою виконання завдань у робочому зошиті, комп’ютерного тестування тощо. У майбутньому, за умови забезпечення учням рівного доступу до комп’ютерів у позаурочний час (наприклад, після реалізації програми «Один учень – один комп’ютер»), залишиться зробити один крок – замінити підручник пакетом мультимедійних матеріалів для домашнього використання.

Програми, рекомендовані для використання МОН України, як правило, дуже насичені навчальним матеріалом і передбачають вивчення інформатики протягом однієї години на тиждень. Традиційними засобами класичної педагогіки досягти засвоєння такого обсягу матеріалу учнями та ще і сформувати стійкі практичні навички за відведений час неможливо.

Для виконання насичених діючих програм інформатики доводиться шукати шляхи інтенсифікації проведення уроків. Пропоноване «перевернене навчання», зокрема, передбачає відмову від таких неефективних в умовах обмеженого часу прийомів: виступи учнів біля дошки, фронтальне опитування, диктування конспектів, перегляд тривалих навчальних фільмів і презентацій тощо. Натомість запроваджуються елементи педагогіки співробітництва: учитель виступає скоріше в ролі колеги й консультанта. Учні опановують навчальний матеріал, значною мірою за допомогою самонавчання, що сприяє розвитку пізнавальної активності та самостійності.

Основними елементами запропонованої методики є:
  • використання лаконічних (не більше 5‑6 стор. на урок) підручників;
  • попереднє ознайомлення учнів із новим навчальним матеріалом удома;
  • на уроці – короткі пояснення нового навчального матеріалу за текстом підручника (Використання підручника дозволяє вкластись у час, відведений на пояснення, не пропустити ключові моменти, не відійти від теми уроку);
  • оцінювання знань і навичок учнів при виконанні практичної роботи (Як правило, кожний учень одержує оцінку за урок. Учні знають, що будуть працювати на конкретний результат, це мотивує їх на робот);
  • проведення на кожному уроці формування та перевірки навичок, що базуються на матеріалі поточного уроку (Там, де за комп’ютером сидять два або навіть три учні, оцінювання навчальних досягнень може проводитися по черзі через урок. Такі групи рекомендується комплектувати з учнів однакового рівня навчальних досягнень);
  • виставлення оцінки як сукупної за знання теорії та практичні навички (Доки учні виконують роботу, учитель одержує до 25 хв. часу, який може використати для допомоги відстаючим учням, прийняття виконаних робіт, усунення можливих збоїв у роботі обладнання тощо);
  • дозвіл на використання учнями інформаційних матеріалів під час роботи;
  • запровадження засобів унеможливлення й невигідності списування;
  • індивідуальний захист (здача) своїх практичних робіт;
  • запровадження робочих зошитів для практичних робіт (Зошити зберігаються в кабінеті інформатики, видаються учням на початку роботи та збираються для перевірки й оцінювання в кінці уроку).
Використання робочого зошита має такі переваги:
  • документоване оцінювання знань і навичок учнів на кожному уроці;
  • «юридично» обґрунтоване виставляння оцінок;
  • наочне та беззаперечне «правове поле» для роботи вчителя;
  • поурочний інструктаж із техніки безпеки документується та не займає багато часу;
  • рівневість практичної роботи визначається кількістю та якістю виконаних дій;
  • оцінка враховує знання теорії та практичні навички;
  • виставлення обґрунтованої оцінки займає мало часу вчителя;
  • оцінювання можна проводити в позаурочний час;
  • створення умов для усвідомлення учнями невигідності списування;
  • кожний учень одержує оцінку за урок, що мотивує їх на роботу;
  • учитель менше відволікається на оцінювання та працює більше продуктивно;
  • доки учні працюють із зошитами, учитель має час для допомоги відстаючим учням, прийняття виконаних робіт, усунення можливих збоїв у роботі обладнання тощо.
Загальна оцінка виставляється вчителем у спеціальному полі як сума балів, одержаних за виконання завдань. Оцінюється лише те, що виконано та записано учнем у зошит або збережено на комп’ютері у власній папці!
Зрозуміло, що використання лише підручників і робочих зошитів не є повною концепцією «переверненого навчання». Але такий підхід з попереднім переглядом удома нового матеріалу в підручнику поки що є найбільше реальним в умовах української школи. Маємо надію, що й використання відеороликів в Інтернеті згодом стане в нас таким же звичним для вчителів і доступним для учнів, як і використання робочих зошитів і підручників зараз.

У контексті «переверненого навчання» постає питання: як зацікавити дітей вивчати матеріал на випередження вдома, коли і звичайні домашні завдання учні виконують не завжди якісно. Мабуть, єдиний спосіб вирішення цієї проблеми полягає в тому, що відеоуроки, відеолекції чи підручники, які використовуються в даній методиці, повинні бути цікавими, насиченими та зрозумілими не лише вчителю, а і школяреві. Роль підручника в сучасному світі суттєво змінилася. Підручник в ідеалі повинен не тільки містити фактичний матеріал майбутнього уроку, який, до речі, можна знайти будь-де в Інтернеті, а саме бути цікавим і зрозумілим, відповідати віковим особливостям сприйняття інформації учнями, ураховувати міжпредметні зв’язки!

Часто-густо шкільні підручники пишуться вузькими спеціалістами без консультацій із дитячими психологами, а також без урахування рівня навчальних досягнень учнів у інших предметах, починаючи зі швидкості читання й закінчуючи математикою, фізикою, мовами, літературою, історією тощо. Якщо шкільні підручники не враховуватимуть усього переліченого, то їх роль і корисність з розвитком доступності до мережі Інтернет у школах зійдуть нанівець, бо навчання за такими «підручниками», особливо за «переверненою» методикою, мало чим відрізнятиметься від навчання за матеріалами, самостійно знайденими учнями на різноманітних Інтернет-ресурсах.

Навіть з урахуванням обмежених технічних можливостей сучасної української освіти методика «переверненого навчання» інформатики впроваджена у школах різних регіонів України й у більшості випадків дає хороші результати засвоєння учнями нових знань і навичок. Вивчається можливість її використання при вивченні інших предметів.

Олександр Пилипчук, Василь Ластовецький, Євген Шестопалов для Освіта.ua



Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)